Всесвітній день без тютюну

Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла, але  до  сьогодні  боротьба з нікотином триває.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно передчасно вмирає людей більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІДу.

Отруйність нікотину відчув кожен, хто взяв у рот першу в житті цигарку. Ніхто не зміг допалити першу цигарку до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а часом і ще неприємніші відчуття: інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, посилене серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання. У тяжких випадках людина навіть непритомніє. Поступово організм пристосовується до нікотину, і куріння не викликає таких неприємних відчуттів.

Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин, у т.ч. аміак, синильна кислота, чадний газ та ін.

Недавнє опитування в одній з великих країн показало, що дві третини курців помилково вважають, що куріння спричиняє невелику шкоду, або взагалі не робить її.

Масове поширення куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців, на відміну від тих людей, що не курять, в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія, інші захворювання серця. При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців є набагато вищою, а життя курців на 4,6-8,3 року менше.

День зниклих безвісти дітей

Щорічно у всьому світі відбувається безліч трагедій, в тому числі зникнення дітей.

Причини зникнення дітей можуть бути самими різними. Одні, розчарувавшись в обставинах, що склалися, самі йдуть з дому, інших дітей викрадають зловмисники. Чи можна уникнути подібних трагедій?

У групі ризику знаходяться не тільки підлітки і маленькі діти, пропадають іноді і немовлята. Статистика показує, що щорічно, наприклад в США пропадають близько 460 000 дітей, у Німеччині ця цифра становить близько 100 000 дітей, у Канаді щорічно пропадають до 40 тисяч, у Великобританії - до 140 000, а в Індії ця цифра становить 70 тисяч дітей і підлітків.

Значну частину дітей все ж знаходять і повертають додому. Однак деякі так ніколи і не повертаються. Вони можуть стати жертвами вбивства, работоргівлі або бути викраденими для інших кримінальних цілей.

Для вираження солідарності зі зниклими дітьми та їхніми родинами, для підтримки їх у цій трагічній ситуації, європейським співтовариством був створений Міжнародний день зниклих безвісті дітей. Він відзначається щорічно  25 травня.

Ініціатива проведення цього Дня виникла спочатку в США: 25 травня  після занять в школі не повернувся додому шестирічний хлопчик на ім’я Евіан Пейтс, 1979 року народження. За пошук дитини взялася не тільки поліція і місцева громада. Звістка про трагедію не залишила байдужим все американське суспільство, але знайти хлопчика так і не вдалося. Минуло чотири роки після цієї трагедії і президент США Рональд Рейган оголосив 25 травня Національним днем зниклих безвісті дітей.

У 1984 році в США організували Національний Центр пошуку зниклих безвісті дітей. У 1997 році, так само з ініціативи США, був створений Міжнародний центр пошуку зниклих безвісті дітей, а також дітей, які стали жертвами експлуатації - International Center for Missing and Exploited Children (ICMEC).

Спільні зусилля широкої громадськості значно збільшують шанси на те, що вдасться встановити обставини пропажі і місцезнаходження зниклої дитини, своєчасно надати допомогу, попередити розвиток ще більшої трагедії, якщо це можливо.

Будьмо пильні!

День слов’янської писемності і культури

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

У всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.

Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт створив Кирило, а тому отримала  назву «кирилиця». Допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

День пам’яті померлих від СНІДу

За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я кожну третю неділю травня проводиться День пам’яті померлих від СНІДу. Вперше цей день був відзначений ще в 1983 році в Сан-Франциско США. На той момент у світі було зареєстровано лише кілька тисяч випадків захворювання на цю страшну хворобу і про неї практично нічого не було відомо. Організаторами проведення акції пам’яті померлих від СНІДу стали люди, яких особисто торкнулася ця трагедія, що пережили біль втрати рідних і друзів.

Мета «Дня пам’яті померлих від СНІДу» є привернення уваги населення до цієї проблеми, профілактики цього захворювання, а також привернення уваги влади до соціального захисту ВІЛ-інфікованих.

Статистика померлих від СНІДу в світі катастрофічна. Від СНІДу померло людей вже більше, ніж було вбито у Другій світовій війні в цілому.

У День пам’яті померлих від СНІДу проводяться панахиди, ходи зі свічками, теле-та радіопрограми, просвітницькі акції, благодійні концерти, художні виставки, присвячені проблемам СНІДу.

В даний час завдяки останнім досягненням в розширенні доступу до антиретровірусної терапії (АРТ) життя ВІЛ-позитивних людей стало більш тривалим і більш здоровим. Крім того, отримані підтвердження того, що АРТ запобігає подальшу передачу ВІЛ.

Станом на середину 2016 року 18,2 мільйона людей в світі отримували АРТ, тобто 46% з 36,7 мільйона осіб з ВІЛ.

В 2017 році День пам’яті померлих від СНІДу припадає на 21 травня.

Всесвітній день культурного різноманіття

в ім’я діалогу та розвитку

21 травня 2003 року вперше відзначався Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. У зв’язку з цим Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацура звернувся до міжнародної громадськості з наступним посланням:

«Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 20 грудня 2002 року в резолюції 57/249 «Культура і розвиток» ухвалила проголосити 21 травня Всесвітнім днем культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку і запропонувала всім державам-членам, міжурядовим органам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй і відповідним неурядовим організаціям, серед іншого, інформувати громадськість про цінність і важливість розмаїття культур і, зокрема, сприяти за допомогою освіти та засобів масової інформації усвідомленню позитивної ролі культурної різноманітності».

Майже повсюдно під впливом глобалізації зникають мови меншин, втрачаються їхні традиції, вразливі культури опиняються на узбіччі, а то і повністю зникають. Небезпека різкого скорочення широти культурного розмаїття дуже серйозна. Весь спектр веселки над нашою планетою не можна звести до одного  її кольору, щоб не піддати при цьому загрозі культурну спадщину майбутніх поколінь.

Три поняття (культурне  різноманіття, діалог, розвиток) взаємопов’язані і дозволяють враховувати і оптимізувати культурні ресурси людства. Держави - члени ЮНЕСКО зобов’язалися визнавати, захищати і активно пропагують блага, пов’язані з культурною різноманітністю, на місцевому, національному та міжнародному рівнях. День 21 травня святкується в дуже багатьох країнах світу. Україні  потрібно  підтримувати всі ініціативи в цьому напрямку на основі встановлення справжніх партнерських зв’язків з громадянським суспільством.

День науки в Україні

Україна являє собою державу з високим рівнем освіти і науки. НАН України - Національна Академія Наук України, була заснована 27-го листопада 1918-го року і зараз має 3 секції, близько 14-ти відділень і 170 інститутів та інших наукових установ, а також 1400 науково - дослідних інститутів і 330 вищих навчальних закладів, в котрих процюють більш ніж 7000 докторів і 78000 кандидатів наук.

У незалежній Україні «На підтрімку ініціатіви відоміх вчених, наукових установ, а кож професійних спілок України» День науки був встановлений Указом № 145/97 від 14-го лютого 1997-го року, діючого на той момент Президента України, і відзначається у третю суботу травня. Існує так само і загальний, міжнародний день науковців - «Всесвітній день науки за мир і розвиток», який був заснований ЮНЕСКО і відзначається 10-го листопада.

В 2017 році День науки в Україні припадає на 20 травня.

Всесвітній день інформаційної спільноти

27 березня 2006 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію A/RES/60/252, в якій проголосила 17 квітня Всесвітнім днем інформаційної спільноти. До 2006 року цей день святкували як Міжнародний день електрозв’язку чи Всесвітній день телекомунікацій ООН. Цей день відзначається з 1969 року за рішенням сесії Адміністративної ради Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ).

Сьогодні Міжнародний союз електрозв’язку – спеціалізована установа ООН.

Мета Союзу - сприяння розвитку міжнародного співробітництва для покращення і раціонального використання всіх видів електрозв’язку (телеграфного, телефонного і радіо). Сьогодні до Міжнародного союзу електрозв’язку входять більше 180 країн світу. Штаб-квартира МСЕ знаходиться в Женеві.